Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ).
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Ум. віщівничок.
Довбти́, -бу́, -бе́ш, гл. = Довбати. Нужда і камінь довбе.
Загуркота́ти, -чу́, -чеш и загуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Загремѣть раскатами. Буря повстала, загуркотіло. 2) Застучать, загремѣть. Гур! гур! гур! щось страшно загуркотіло по-під вікнами й стихло. То підкотилась карета. Заскреготали зубами відьми й загуркотіли з хати.
За́рід, -роду, м. Зародышъ.
Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку?
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Потемрява, -ви, ж. Пасмурная погода; густой туманъ.
Сьомака, -ки, ж. Семерка (въ картахъ).
