Ватажка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ватага.
2) = ватаг 1.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками.
Замі́ристий, -а, -е. ? Звичаї, паничу, запорожців були дуже чудні і заміристі, бо народ був з біса хитрий і спритний.
Лиході́льниця, -ці, ж. Злодѣйка. Ішла ж вона до церкви, переходить єї чарівниця, лиходільниця, що лихо робить.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня.
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж.
2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми.
Сьогорічній, сьогорішній, -я, -є. Этого года. Се очерет сьогорішній, тим він собі такті листатий. Вони пішли поміж стіжками, поміж скиртами жита торішнього й сьогорішнього.
Шестерниця, -ці, ж. = шестерня 1. Ум. шестерни́чка, шестірни́чка. Орет мі плужок четверничкою, жич, Боже, на рік шестірничкою.
