Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Змерзлий, -а, -е. Смерзшій.
Омлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. омліти, -лію, -єш, гл. Обомлѣвать, обомлѣть. За ним Морозиха з жалю омліває.
Поспотикатися, -каюся, -єшся, гл. Поспотыкаться нѣкоторое время.
Похмаритися, -риться, гл. безл. Покрыться тучами. Вияснилось було, потім знову похмарилось.
Поясняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поясни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Объяснять, объяснить.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Тарюватися, -рююся, -єшся, гл. Часто пачкаться въ грязи.
Цуркувати, -кую, -єш, гл. Скручивать палкой веревку, связывающую что либо.
