Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьбити

Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка? Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБИТИ"
Боклаг, -га, м. боклага, -ги, ж. Плоскій боченокъ. Ном. № 3004. Шух. І. 251. Потяг Охрім з двома боклагами до криниці. Кв. Ум. боклажок.
З'їзд, -ду, м. Съѣздъ. Аж там такий з'їзд — повен двір. Рудч. Ск. II. 208.
Кабашник, -ка, м. Сидѣлецъ въ кабакѣ.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий. Вх. Зн. 38.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Розводка, -ки, ж. Желѣзный ключъ къ пилѣ, которымъ разводятъ ея зубья.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.