Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаркуша

Гаркуша, -ші, об. Картавый, картавая. Левч. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУША"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Буркало, -ла, об. Ворчунъ, ворчунья.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.  
Забужува́ти, -жу́ю, -єш, гл. Опалить перья и пухъ (у птицъ). Я вже курча забужувала. Лебед. у.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Лю́тий, -а, -е. 1) Свирѣпый, суровый, жестокій, лютый. Збери всіх лютих змій, збери, роспитай, котора люта. Чуб. І. 122. Лютий звір. Мет. 15. Ой боїться ж воно да лютої зіми. Мет. 149. Лютий ворог. Шевч. 256. Люте горе. Шевч. 44. Не бачив кінця моїй лютій муці. Стор. МПр. 40. 2) Крѣпкій (о табакѣ). Лютий тютюн (у гуцуловъ). Шух. І. 36. 3) Февраль (назв. мѣсяца).
Парадниця, -ці, ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Умич, -ча, м. Раст. Nymphaea. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРКУША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.