Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбичка

Гарбичка, -ки, ж. Ум. отъ гарба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБИЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБИЧКА"
Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить. Желех.
Візниця, -ці, м. = візник. МУЕ. ІІІ. 114.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. Чуб. V. 111. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Колій, -лія, м. 1) Мясникъ, рѣжущій свиней. Херсон. г. 2) Эпитетъ гайдамакъ. А коліям нічим стрілять — куль нема. К. ЗОЮР. І. 135.
Лю́дність, -ности, ж. Населеніе. Желех.
Пококати, -каю, -єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Н. п. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Скопа, -пи, ж. Родъ морской птицы. (На морі) ізверху риба грав; шумить скопа; шубовсь... хватає — і вгору мчить якесь звено. Мкр. Г. 4 2.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБИЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.