Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гапличок

Гапличок, -чка, м. 1) Ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАПЛИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАПЛИЧОК"
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Дохова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Сохранить, сберечь.
Підхоплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. К. (О. 1861. II. 232). Почитували в церкві, що війна буде. Конст. у. А батюшка почитує да все кадить... по церкві. Г. Барв. 254.
Прогари м. 1) Отверстія въ печномъ поддувалѣ, въ рѣшеткѣ поддувала. Міусск. окр. 2) Отверстія въ печи кирпичнаго завода, сквозь которыя проходитъ вверхъ на кирпичи огонь. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Родичів, -чева, -ве Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАПЛИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.