Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гапличок

Гапличок, -чка, м. 1) Ум. отъ гаплик. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАПЛИЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАПЛИЧОК"
Бурівник, -ка, м. Раст. Centaurea scabiosa. Шух. І. 21.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Дото́впитися Cм. дотовплюватися.
Загорну́ти, -ся. Cм. загорта́ти, -ся.
Лихта́рь, -ря́, м. = ліхтарь. Піддружий каганець з-за печі, в лихтарь поставивши, несе. Алв. 56. Ум. лихтарик.
Нали́плий, -а, -е. Налипшій.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола. Черк. у.
Трусниця, -ці, ж. Лихорадка. Вх. Зн. 71.
Хроб, -ба, м. = робак = хробак 1. Стерво точили обридливі хроби. Гн. II. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАПЛИЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.