Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбузець

Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБУЗЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБУЗЕЦЬ"
Дале́зно нар. Очень далеко.
Животи́ще, -ща, м. Ув. отъ живіт.
Захоронний, -а, -е. Защитный. Желех.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Наущати, -ща́ю, -єш, сов. в. наусти́ти, -ущу, -стиш, гл. 1) Научать, наставлять. Не було в її ні батька, ні матері, — нікому було оборонити або наусти́ти. О. 1861. IX. 76. 2) Подучать, подучить, подговаривать, подговорить; подстрекать. Діявол наустив його, і поміг йому. О. 1862. II. 72.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Рипу-рипу! меж., выраж. скрипъ. Черевики — рипу-рипу! Чуб. V. 1123.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Уворужити Cм. уворужувати.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБУЗЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.