Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбання

Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАННЯ"
Гарцівниця, -ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. Мкр. ІІ. 30. 2) Плясунья.
Зда́тність, -ности, ж. 1) Способность. 2) Пригодность.
Котище, -ща, м. Ум. отъ кіт.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Лютує голод в Україні. Шевч. 332. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Кв. II. 18. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. МВ. І. 73. 2) Паять.
Придушувати, -шую, -єш, сов. в. придуши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Придушивать, придушить. 2) Придавливать, придавить.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. Чуб. V. 300. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Сойка, -ки, ж. 1) = соя. Вх. Пч. II. 10.лісова. пт. = лускогоріх. Вх. Пч. II. 9.
Турготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Гремѣть, стучать.
Хрупати, -паю, -єш, гл. 1) = хрумати. 2) Раздроблять. Хрупає м'ясо на шматки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.