А́встрія, -рії, ж. Австрія.
Бавіння, -ня, с. Медленность, мѣшканіе. Cм. бавлення.
Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Та мені докучило в світі горюючи. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Не так живеться, як горюється.
Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. А змій як огонь горить, — так йому жарко. 2) — хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Підриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підірва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Подрываться, подорваться. Шо ти, дурний, тягаєшся з такою камінюкою? Ше підорвешся.
Проциндрювати, -рюю, -єш, сов. в. проци́ндрити, -рю, -риш, гл. Проматывать, промотать, спустить. Грошей вчора він проциндрив шось не трохи.
Прячкати, -каю, -єш, гл. Застегивать пряжкой.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Ум. тріскачик.
