Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбарь

Гарбарь, -ря, м. Скорнякъ, кожевникъ. Гол. Од. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАРЬ"
Вигукнути Cм. вигукувати.
Виразно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Стор. МПр. 84. Чути було дуже виразно, як горілка булькала. Левиц. І. 144.
Колудрабок, -бка, ж. Часть сновальницы: каждая изъ двухъ поперечныхъ пластинъ, въ которыхъ укрѣплены колышки. Шух. І. 150, 151. Cм. оснівниця.
Кручінка, -ки, ж. Крендель. Вх. Зн. 30.
Ми мѣст. Мы.
По́кут, -та, м. = Покуть = Покуття. МУЕ. І. 130.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Розмежувати Cм. розмежовувати.
Тертушка, -ки, ж. Терка. Котл. Ен.
Торсонути, -ну, -неш, гл. Сильно толкнуть, двинуть. Чоловік торсонув плечима Дувида. Левиц. Пов. 179. Як торсоне мене в спину. Левиц. ПЙО. I. 282.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.