Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Безпотрібно нар. Безъ надобности. Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс.
Вибовтати, -ся. Cм. вибовтувати, -ся.
Видоптати, -пчу, -чеш, гл. = витоптати. Що то мі за дорога од столу до порога? Родина видоптала, — Мариню дарувала.
Відшиб, -бу, м. Въ выраж. на, у відшибі. Въ сторонѣ. А жив той дід богоугодний на одшибі за греблею. Сидів ув одшибі од гурту. Оддав дочку на одшиб.
Доконча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = докінчати.
Значно нар.
1) Значительно.
2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Все ж тото буде на мому личеньку значно.
3) Знатно.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Потугішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться туже.
Склення, -ня, с. Обливаніе обожженной посуды поливою.
