Баюра, -ри, ж.
1) Большая, глубокая лужа. Там у лісі такі баюри, що й маточини покрива. Їде школяр на сухе, мужик у баюрі. Перевези мене, чоловіче, без баюру.
2) Ямка въ земляномъ полу. В хаті... усюди баюри під ногами, — уже и не зазнать, коли долівку мазано. Ув. баюрище.
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Вилічувати, -чую, -єш, сов. в. вилічити, -чу, -чиш, гл.
1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять.
2) Вылѣчивать, вылѣчить. Шукаю лікарства і не можу вилічити.
Злида́рити, -рю, -риш, гл. Выпрашивать, попрошайничать.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Письо, -ся, с. Личико. Там то Гандзя, там то зух, там то письо як пампух.
Риболовник, -ка, м. = рибалка 1. Ум. риболо́вничок. Рибаки ж мої, риболовнички.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Споміж нар. Изъ средины, между. Споміж садів видко церков.
Удовіти, -вію, -єш, гл. Вдовствовать. Годі йому вдовіти.