Білужий, -а, -е. Бѣлужій.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Відповідати, -даю, -єш, сов. в. відповісти, -вім, -віси, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтить. І відповідав, кажучи: Ім'я моє легіон. Я, молоденька, уміла відповісти. 2) Соотвѣтствовать. 3) Отвѣчать, быть отвѣтственнымъ, отвѣтить.
Відпочивок, -вку, м. = відпочинок. Употр. и во мн. ч.: Поки діло кінчати, — сядьмо на відпочивки.
Дриґу́лька, -ки, ж. Фигура, сдѣланная ногами, какъ бы въ танцѣ. Задере голову (півень).... і витупцьовує-витупцьовує дриґульками! Ніби й справді танцює.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл.
1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. Уже качки зносяться.
2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Тужаночка, -ки, ж. Печаль. Тільки тужаночки, що жінки немає.
Уганяти, -няю, -єш, сов. в. угнати, ужену, -неш, гл. 1) Гнаться, погнаться. А третій брат, менший, піша, пішаниця, за кінними, братами уганяє. Ти за дорогими напитками, бенкетами уганяєш. Вийми меч проти неситих, що за, мною уганяють. 2) Догонять, догнать. Де орду вгоню, там ю розроню. 3) Подниматься, подняться. Орел високо вгору вганяє. 4) Вбивать, вбить, вгонять, вогнать. Він його здоровенною булавою як улупить, то тик і вжене в землю. Угнав його по коліна в землю.
Цюцяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. мочиться.
