Бояринувати, -ную, -єш, гл. Быть шаферомъ.
Глас, -су, м. 1) = голос 1. Почула його глас. Коло їх двора а ні гласу. 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. 3) Звукъ.
Кицька, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся.
Погладити, -джу, -диш, гл. Погладить. Погладив проти шерсти.
Пошурудурити, -рю, -риш, гл. Пошарить; пощекотать. Чорнява дівчина з карими очицями біленькими пальчиками пошурудурила за шиєю.
Причастя, -тя, с. Причастіе. Украсти причастя. Не быть въ день причащенія въ церкви на вечернѣ.
Промінь, -ню, м.
1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає.
2) Рукавъ рѣки.
Хлист, -ту, м.
1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту.
2) Прутъ, хлыстъ. Ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
