Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаремник

Гаремник, -ка, м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЕМНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЕМНИК"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Гол. ІІІ. 17. Ум. главка, главичка.
Глодянка, -ки, ж. Каменная соль. Я даю сіль-глодянку скотині. Харьк. г.
Ліно́к, -нка, м. Лѣнь. Через лінок не йде. Камен. у.
Пірина, -ни, ж. Одно перо, перышко. Ном. № 11612.
Понабрякати, -каємо, -єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. І. 339.
Річнистий, -а, -е. Рѣчистый. Борз. у.
Роскішниця, -ці, ж. Живущая въ роскоши, сибаритка. Ном. № 741. Вх. Лем. 462.
Роспитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. роспита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) = роспитувати, роспитати. Роспитуйся жаданих гостей. Чуб. III. 410. 2) Разспрашивать, разспросить другъ друга, выяснить что-либо совмѣстно. Ой ти пєш, мене бєш — роспитаймось: защо? Чуб. V. 118. Тут між собою роспиталась. Котл. Ен.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЕМНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.