Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбати

Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАТИ"
Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Злочинство, -ва, с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Сліпи, -пів, м. мн. Глаза (пренебрежительно). Уже залив сліпи — напился пьянъ. Черк. у.
Шпити, шпитіти, гл. = шпати. Вх. Зн. 83.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.