Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати.
Валюшня, -ні, ж. = валюша.
Зако́пування, -ня, с. Закапываніе.
Обіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати.
Очищення, -ня, с. Очищеніе.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Прителішитися Cм. прителішуватися.
Хурманувати, -ную, -єш, гл. Заниматься извозомъ. Іван хурманує.
