Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарликати

Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЛИКАТИ"
Богородичний, -а, -е. = Богородицький, богородичний чепчик, Раст. Thymus Serpyllum L. ЗЮЗО. І. 138.богородична носа. Раст. Astragalus Cicer L. ЗЮЗО. І. 113.
Кучомка, -ки, ж. Ум. отъ кучма.
Надкоси́ти Cм. надкошувати.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный. Чуб. VI. 339.
Піля пред. = біля. Піля дороженьки сяду. Гол. IV. 371.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Ржа, ржі, ж. Ржавчина (на желѣзѣ, водѣ). Їсть як ржи залізо. Ном. № 2726. Ржа вхполилась. Пристала ржавчина, начало ржавѣть. Черк. у.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Стрий, стрия, м. Дядя. Гн. II. 17.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.