Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарликати

Гарликати, -каю, -єш, гл. Плохо пѣть. Вх. Лем. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЛИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРЛИКАТИ"
Відтаганювати, -нюю, -єш, сов. в. відтаганити, -ню, -ниш, гл. Снимать, снять съ тренога котелокъ съ варящейся пищей. Чи вже кашу відтаганювати?
Вузісінько нар. Совершенно узко.
Гниличчя, -чя, с. соб. Гнилушки, истлѣвшія вѣтви и стволы деревъ. Желех.
Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Мнж. 26. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його! Сим. 210.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Живичува́тий, -а, -е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Обкутати Cм. обкутувати.
Підберезник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Спродувати, -дую, -єш, гл. = спродавати.
Тручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Толкать другъ друга. Плигали, дрочились, тручались.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРЛИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.