Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаркун

Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Диви́дло, -ла, с. Видъ? Славний козак Максим Залізняк славного дивидла, — не буде на Україні ні ляха, ні жида. Лукаш. 54.
Загніти́ти, -ся. Cм. загнічувати, -ся.
Заду́шник, -ка, м. = сердак. Вх. Уг. 239.
Літопи́сний, -а, -е. Лѣтописный. Читаючи про ту незгоду літописню скрижалю, написану сльозами і кров'ю. Стор. МПр. 64.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. Ном. № 6006. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати. К. (О. 1862. III. 23).
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Помуркотати, -кочу, -чеш, гл. Помурлыкать.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ. Рк. Левиц.
Руйновище, -ща, с. Развалины, мѣсто покрытое развалинами. Бо пустками вони (до́бра), руйновищем стояли. К. Дз. 99. Оттим же то живе він у руїнах, в руйновищі, що люде подбігали. К. Іов. 34.
Широкоплечий, -а, -е. Широкоплечій. Котл. МХ. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.