Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаркун

Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Бухикало, -ла, об. Сильно кашляющій.
Засироти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Осиротить.
Зменшення, -ня, с. Уменьшеніе.
Несмертельний, -а, -е. Безсмертный.
Обсвічувати, -чую, -єш, сов. в. обсвіти́ти, -чу, -тиш, гл. Доставлять, доставить кому освѣщеніе. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матір'ю... її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57.
Пастущина, -ни, ж. Плата пастуху. Желех.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Підповняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підпо́внити, -ню, -ниш, гл. Доливать, долить, чтобы полно было. Трохи й осталось у мене в чарці, а Демко зараз підповня. МВ. (КС. 1902. X. 144).
Погребиця, -ці, ж. Землянка.
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.