Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гаркун

Гаркун, -на, м. 1) Ворчунъ. 2) = гаркуша.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 274.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРКУН"
Зогнати, зжену, -не́ш, гл. = зігнати. Ми свою матусю рідненьку, вдову стареньку, прогнівили, із двора зогнали. КС. 1882. ХП. 498.  
Перебірниця, -ці, ж. Разборчивая, прихотливая женщина.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска. Зміев. у.
Поколупати, -па́ю, -єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.
Поперебірати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перебрати, но во множествѣ.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Пронозуватий, -а, -е. Пронырливый.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Сокірвиця, -ці, ж. Сукровица. Желех. Угор.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.