Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нарізувати

Нарі́зувати, -вую, -єш, сов. в. нарізати, -ріжу, -жеш, гл. 1) Нарѣзывать, нарѣзать. 2) Усердно играть. В шинку нарізують тобі цимбали, кобза і сопілка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Нарізує на скрипці.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРІЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРІЗУВАТИ"
Вихонути, -ну, -неш, гл. Сильно лягнуть. Як вихоне та кобила задом, як дасть копитами в пику! Рудч. Ск. І. 1.
Вільга, -ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) пт. иволга. Ум. вільженька.
Горупа́, -пи́, ж. = Свиріпа. Н. Вол. у.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Коханець, -нця, м. Бозлюбленный. Ой хоч ламай, хоч не ламай мизинного пальця, як не було, то й не буде над мене коханця. Н. п.
Молодя́вий, -а, -е. Молодой, моложавый. ЗЮЗО. II. 452.
Мурза́тий, -а, -е. Съ испачканнымъ лицомъ, грязный, испачканный. Поганії, мурзатії з гулиці побігли. Грин. III. 92.
Намоло́тися, -мелю́ся, -лешся, гл. Намолоться.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити. Гол. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРІЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.