Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наривати I

Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Відсторь нар. = відсторонь. При самотному житті одсторь од товариства. Мир. ХРВ. 29.
Жму́ття, -тя, с. соб. отъ жмут. Округ мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Г. Барв. 231. Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя. Мир. ХРВ. 269.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Наби́ти, -ся. Cм. набивати, -ся.
Писарчук, -ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. К. Бай. 65. Апостоли правдивости святої. К. Дз. 23. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця. К. Псал. 58.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб. Мир. ХРВ. 213.
Чабак, -ка, м. Рыба: лещъ. Abramis brama. Вх. Пч. II. 18. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. Ум. чабачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.