Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наривати I

Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Бігати, -гаю, -єш, гл. 1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Мет. 98. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Чуб. V. 908. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу. МВ. ІІ. 112. 2) О коровахъ: случаться. Угор.
Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча. Черк. у.
Запла́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Заплач, дурню, по своїй голові. Ном. № 2374. Козак з біди не заплаче. Ном. № 776. 2) Заплакать что. Заплакала чорні очі, заплакала брови. Федьк. І. 50. 3)кого́. Причитаньями и плачемъ какъ по мертвому уморить. Встрѣчено у Г. Барвинокъ: Раз, так жартувавши, на вечерницях дівку заплакали. Жартували, жартували, а послі й кажуть: «Умри, Галю, ми по тобі голоситимем». Та́ з сміхом і лягла. Вони зложили їй руки... (і стали голосити). Далі дівчата вже й годі, стали її будити — не встає... а у їй і духу нема. Г. Барв. 57.
Конт, -ту, м. Продовольствіе, съѣстные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438.  
Назна́ти, -на́ю, -єш, гл. Узнать о существованіи въ данномъ мѣстѣ, открыть. Я назнав зайчицю з зайченятами. Мнж. 30. Десь назнала лисиця у лісі пастку. Рудч. Ск. І. 21.
Понурити, -рю, -риш, гл. Опустить, наклонить, потупить. Як понурив голову мій Гриць, то до самого дому не звів. МВ. І. 64. Очі понурив у землю. Кв.
Ряпуха, -хи, ж. = рапавка. Вх. Пч. ІІ. 16.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. Чуб. V. 300. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.