Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наривати I

Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"
Гнівно нар. 1) Гнѣвно, сердито. Він гнівно тянув на його. 2) Обидно, непріятно. Драг. 223. Може, кому гнівно, добродію, що я кажу? Харьк. Ум. гнівненько. Та годи, доненько, всім зарівненько, щоб не було гнівненько. Грин. ІІІ. 551.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Ли́за, -зи, об. Прилизанный, прилизанная.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.
Одіти 2, -ся. Cм. одівати, -ся.
Підмурок, -рку, м. Основаніе стѣны, фундаментъ. Св. Л. 26.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Струсанина, -ни, ж. = струс.
Тетерка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРИВАТИ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.