Тлумачення / значення слова "НАРИВАТИ I" | Словник української мови. Словник Грінченка

наривати I

Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИВАТИ I"

Сховати оригінал сторінки

Димови́ще, -ща, с. Пожарище, пепелище.

повністю...

Коляндра, -ри, ж. Раст. Кишнецъ, Coriandrum sativum. Анн., 109.

повністю...

Красноталь, -лю, м. Раст. Salix acutifolia Willd. ЗЮЗО. І. 134.

повністю...

Ля́мчитися, -чуся, -чишся, гл. Сбиваться въ колтунъ. Гайсин. у.

повністю...

Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.

повністю...

Пожерти Cм. пожирати.

повністю...

Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися. Васильк. у.

повністю...

Постувати, -тую, -єш, гл. Постить.

повністю...

Смілішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смѣлѣе.

повністю...

Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.

повністю...