Ваба, -би, ж.
1) Приманка.
2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Змережувати, -жую, -єш, сов. в. змережити, -жу, -жиш, гл.
1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережиш; та як змережила, сльозами зросила.
2) Расшивать, расшить мере́жками.
3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Качур, -ра, м.
1) Селезень. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловлять ряску, розмовляють з дітками своїми. Дикий качур все на воді і днює, й ночує.
2) Рабочій, перевозящій грузъ на тачкѣ. Ростовъ-на-Дону. Ум. качурик. Зморозь того качурина, нехай качка кваче. Ув. качурина. Заріж, сину, качурину, нехай качка кваче.
Проньмати, -маю, -єш, гл. = проймати.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів.
Сніданок, -нку, м. Завтракъ.
Спочуття, -тя, с. Чувство; чувствованіе; сочувствіе.
Щебетун, -на, м.
1) Щебечущій.
2) Говорунъ.
