Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напросити

Напроси́ти, -ся. Cм. напрошувати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 512.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОСИТИ"
Банкет, -ту, м. и пр. = бенкет и пр.
Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить. Федьк.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Г. Барв. 438. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Мир. ХРВ. 51. Пішов у мандри.
Мі́стечко I, -ка, с. Ум. отъ місто.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Повзати, -заю, -єш, гл. Ползать; скользить. По столу повзе рукою.
Раврик, -ка, м. = равл. Лохв. у.
Сд... = зд.
Токмити, -млю, -ми́ш, гл. 1) Прицѣниваться, нанимать. Шейк. 2) Распредѣлять, группировать. Шейк. Токмит волики на три плуженьки. Гол. II. 4.
Цюрити, -рю, -риш, гл. = дзюрити. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.