Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наричити

Нари́чити, -чу, -чиш, гл. Слишкомъ много наложить, навалить, навьючить. Думав, що усе забрали з баштана, а я іще такий віз наричив, шо ледве воли довезли.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИЧИТИ"
Войтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = войдуватися. З турками та з татарами войтувалися. Г. Барв. 141.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток. Угор.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться. Екатерин. г.
На́дих, -ху, м. Вдохновеніе, наитіе. Надих правдивої релігії. К. Кр. 23. Ми всі під надихом твоїм, як струни, грімим-рокочемо лицарські думи. К. Бай. 72. Повінуло тоді по хуторах поетичнім надихом. К. ХП. 19.
Подільчивий, -а, -е. Подѣльчивый, готовый уступить.
Проторг, -га, м. = протір. Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться. Ком. Пр. № 715. Хто хоче собаку з світа згубити, той дасть їй проторга ззісти. Борз. у.
Роситися, -шуся, -сишся, гл. Покрываться росой.
Санчища, -чи́щ, ж. мн. Большія сани. Бантромій везе гній на старих санчищах. Фр. Пр. 22.
Хрокання, -ня, с. 1) Хрюканіе свиней. Харьк. у. 2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом. Харьк. у.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій. Вх. Лем. 479. 2) Бѣдный. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.