Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нараквиця

Нара́квиця, -ці, ж. 1) Поручь (у священника). 2) Шерстяныя или овчинныя манжеты. Вх. Зн. 40. Шух. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАКВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАКВИЦЯ"
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Затанцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Затанцевать. 2) Заработать танцами. 3) Заглушить, осилить при помощи танцевъ (горе, печаль и пр.). Не втекла... таки од свого лиха і не загуляла й не заспівала, й не затанцювала. Левиц. І. 86.
Листува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Переписываться, находиться въ перепискѣ. К. ЦН. 312.
Ніколитися, -литься, гл. безл. Нe хватать, нe доставать времени. Я б тобі й радніший пособити, так і мені так ніколиться. Волч. у.
Ножик, -ка, м. Ум. отъ ніж.
Парубкування, -ня, с. Жизнь парня.
Перестерегти Cм. перестерігати.
Побігнути, -гну́, -неш, гл. = побігти. Побігне із костела.  
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРАКВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.