Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нариґувати

Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИҐУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРИҐУВАТИ"
Бит, -та, м. Драка. Такий меж їми був бит, що обидва на місті зістались. Черном.
Долиня́ник, -ка, м. Житель долинъ.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Попідглядати, -да́ю, -єш, гл. Подсмотрѣть (во множествѣ).
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. Н. Вол. у.
Роскущитися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Разрастись кустомъ. Роскущилась бузина.
Сіромашний, -а, -е. Горемычный. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165.
Скомина, -ни, ж. Оскомина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРИҐУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.