Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напрочуд

Напро́чуд нар. На удивленіе. Сон дивен, барзо дивен напрочуд. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 513.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОЧУД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПРОЧУД"
Брунелька, -ки, ж. Brunella vulgaris Benth. ЗЮЗО. І. 115.
Відхвалюватися, -лююся, -єшся, гл. Грозиться. Cм. нахвалятися. Св. Л. 165.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Затрю́хати, -хаю, -єш, гл. Побѣжать мелкой рысцой.
Негувати, -гую, -єш, гл. Не признавать кого, пренебрегать кѣмъ. За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? КС. 1882. І. 225.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Познаходити, -джу, -диш, гл. Найти (во множествѣ). Прадід усе те познаходив. Мнж. 133.
Хибкий, -а, -е. 1) Неустойчивый, шаткій, колеблющійся. Гойдала човник, хибкий як трісочка. Левиц. І. 109. Хибкий місток. Г. Барв. 271. Хибкий віз. Черк. у. (У лілеї) стебло тоненьке, хибке. К. Дз. 218. 2) Слабый, неустойчивый по характеру, уступчивый. Таке в мене серце хибке, що й не встою, як знов проситимуть. МВ. І. 22. Чудне, хибке, непевне слово в його. К. ЦН. 255. 3) Увертливый, ловкій. Хибкий хлопець. Камен. у. А як піде танцювати, то найхибкіщий Лавро. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПРОЧУД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.