Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наральник

Нара́льник, -ка, м. Желѣзная часть рала, одѣвающаяся кописть, родъ сошника. Чуб. VII. 401.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 515.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАРАЛЬНИК"
Вікно, -на, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. Ум. віконце, віконечко.
Вушко, -ка, с. 1) Ум. отъ вухо. у мене аж ушки засміялись. — сдѣлалось очень радостно. Г. Барв. 281. 2) мн. Вареники съ говядиной, варимые въ супѣ. 3) Часть шкафи. (Cм.). Шух. I. 253.
Здога́дувати, -дую, -єш, сов. в. здогада́ти, -да́ю, -єш, гл. Вспоминать, вспомнить. Як я собі здогадаю, як ми ся любили. Гол. II. 749.
Підкроїти Cм. підкроювати.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Попадати, -даємо, -єте, гл. Упасть (о многихъ). Обидва попадали мертві. Стор. МПр. 107. Безлично употребляется и въ ед. ч. Инше попадало між тернину. Єв. Мр. IV. 7.
Сотничок, -чка, м. Ум. отъ сотник.
Сплоха нар. 1) Слабо, вяло. 2) не спло́ха. Не скоро. Сонце не сплоха зійде — казав дід Панас. Левиц. І. 121.
Стрічечка, -ки, ж. Ум. отъ стрічка.
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Рудч. Ск. I. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАРАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.