Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Знимець, -мця, м. Льстецъ, подлипало.
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. Нехай його густий обійме морок. 2) Чортъ, нечистая сила. Cм. морока 2.
Му́дрішки, -шок, ж. мн. Выдумки; искусно, мудрено, замысловато сдѣланныя вещи. Прегарна природа гуцульских гір піддержує його (гуцулову) фантазію і робить його способнішим до усьи́ких му́дрішок.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Погорження, -ня, с. Пренебреженіе, презрѣніе. В його душі змінялись то жаль, то погорження.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Така хата, що наскрізь продимає. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.
Селище, -ща, с.
1) Селеніе. Веселі селища в гаях.
2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські.
Челюсти, -тів, м. мн. Устье кухонной печи, дугообразное отверстіе между припічком и самою внутренностью печи. Або горілочку пили.... під челюстами запікану. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстах печі.
