Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Возок, -зка, возочок, -чка, м. = візок, візочок.
Деме́нний, -а, -е. Рулевой.
Засиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. засо́хнути и засо́хти, -хну, -неш, гл. Засыхать, засохнуть. Як та билина засихала. Впали карі очі, засохли губи.
Невідомо нар. Неизвѣстно.
Панщинонька, -ки, ж. Ум. отъ панщина.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2) — ступа = походюча ступа. Cм. ступа.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче.
