Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лисина

Ли́сина, -ни, ж. 1) Плѣшь, лысина. Не по чім і б'є, як не по лисині. Ном. № 7367. 2) Бѣлое пятно на лбу у животныхъ. Як уродиться лоша з лисиною, то так воно й пропаде. Ном. № 3218. 3) Проталина, прогалина, при снѣжномъ покровѣ мѣсто, свободное отъ снѣга. Лисина чорної землі на добрій санній дорозі. О. 1862. IV. 95. 4) Поляна въ лѣсу. Ум. лисинка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИНА"
Багнисто нар. Болотисто, топко, грязно. Тут дуже багнисто, — не можно проїхати. Полт.
Голоп'Ятий, -а, -е. Съ голыми пятками, въ рваныхъ, безъ подошвъ сапогахъ; переносно: бѣднякъ. Було як на полювання їде, то біля його панів та панків голоп'ятих, таких, що йде в чоботях, а пучки на піску й знать, — сила. О. 1862. V. 105.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Жахо́та, -ти, ж. Ужасы, страхи.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Заріза́ти, -жу, -жеш, гл. Зарѣзать. Хоч заріж, то не хоче. Ном. № 2636.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе. Желех.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Посьорбати, -баю, -єш, гл. Похлебать. Мали ту надію, як море стане закипать, щоб юшки добре посьорбать. Гліб.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.