Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.
Застеля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. застели́тися, -лю́ся, -лешся, гл. 1) = застилатися, заслатися. 2) — ша́лею, ху́сткою. Надѣть на плечи шаль, платокъ. Люборацька вже і шалею застелилась. 3) Начать дуть (о вѣтрѣ)? Та він (вітер) зранку застелився був он-який, а тепер — сказано, така тиша, що й Господи!
Зубожений, -а, -е. Приведенный въ бѣдность, сдѣланный бѣднымъ. Коли ми зійдемося знову на сій зубоженій землі?
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці.
Певнота, -ти, ж. = певність.
Переперчити, -чу́, -чи́ш, гл. Слишкомъ много перцу положить въ кушанье.
Студінь, -ні, ж. Стужа. А то студінь така, Господи!
Схватитися, -чуся, -тишся, гл. = схопитися. А поперед його і схвативсь вихор.
Трошечка нар. Ум. отъ троха.
