Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лизь

Лизь, -зя, м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його. Мир. ХРВ. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗЬ"
Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Бервено, -на, с. Бревно, колода. Лохв. у. У людей бачиш запороху в оці, а в себе і бервена не бачиш. Чуб. І. 273.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Лічма́, нар. Счетомъ.
Позажурювати, -рюю, -єш, гл. Опечалить (многихъ).
Поподути, -дму, -дмеш, гл. Подуть много.
Поспонувати, -ную, -єш, гл. Ругать, поносить. Вх. Зн. 54.
Проволоводитися, -джуся, -дишся, гл. Промедлить, провозиться.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Стіг, сто́гу, м. Стогъ. Коли сіно в стозі, то забув о бозі. Ном. № 85. Козакова пшениченька в стозі. Мет. 28. Ум. стіжо́к, стіжечок, стоженько. О. 1862. IV. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.