Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лисичий

Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу. О. 1861. V. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИЧИЙ"
Блинець, -нця, м. = млинець. Рудч. Ск. І. 35.
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Доси́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. доси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Досиживаться, досидѣться. До того досиділась, що й сорочки на хребті нема. Рудч. Ск. І. 177.
Підлизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. підлизатися, -жуся, -жешся, гл. Подла живеться, подольщаться, подольститься. Левиц. І. 502. Вона така підлизуха: підлижеться, підмоститься. Зміев. у.
Плужити, -жу, -жиш, гл. 1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли. ЕЗ. V. 31. 2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Ном. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть. Драг. 146.
Поковтач, -ча, м. пт. дятелъ. Вх. Пч. II. 13.
Рамина, -ни, ж. = рама.
Ткачишин, -на, -не. Принадлежащій женѣ ткача.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСИЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.