Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лисиченя

Лисиченя́, -ня́ти, с. = лисеня. Ум. лисиченя́тко, лисиченя́точко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИЧЕНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСИЧЕНЯ"
Задуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Задушить. Сірко ліг на вовкові, наче хоче задушити. Рудч. Ск. I. 12.
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Огвара, -ри, ж. Что-либо огромное, очень большое. Корова — огвара. Вх. Зн. 43.
Підва́жити. Cм. Підва́жувати.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Потовстий, -а, -е. Толстоватый, нѣсколько толстый. Се дубок потовстий трохи. Волч. у.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Убиясник, -ка, м. = обаясник. Вовки їх (чортів) їдять.... Ото й кажуть: «вовк ззів убиясника». Драг. 44.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Чуб. І. 154. Кінські підкови хляпали. Мир. ХРВ. 301. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. Г. Барв. 21. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе. Их. Уг. 273.
Штил, -ла, м. Ударъ. Так не догнав, так навкидяча кинув кийка, — доброго штила в спину дав. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСИЧЕНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.