Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лико

Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Кричить, мов з його чорт лика дере. Ном. № 3454. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. Ном. № 9569. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. К. ЦН. 212. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИКО"
Бразоля, -лі, ж. Родъ цвѣтка. Cм. бразилія. Дівчата.... в квітках і широченних стрічках, наче ті бразолі, маки та лелії. К. ДС. 24.
Ґахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Франтить, наряжаться, прихорашиваться. Ном. № 11205. Ходила б біло, то кажуть: ґахується; ходила б чорно, то кажуть: лінується. Н. п.
Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями. Черниг. г.
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Посичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣѣ: пошипѣть.
Промалярувати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть живописцемъ или маляромъ извѣстное время.
Пукарити, -рю, -риш, гл. Пахать буккеромъ. Херс. у.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Учити, учу, учиш, гл. Учить. Пригоди учать згоди. Ном. № 1751.
Штиря, -рі, ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.