Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липоватиця

Липоватиця, -ці, ж. = липковиця. Вх. Лем. 432.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПОВАТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПОВАТИЦЯ"
Джу́рґа, -ґи, ж. Множество (людей, скота на дорогѣ). Шух. І. 84.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Допомина́тися, -на́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає. Ном.
Жиру́н, -на́, м. Шалунъ.
Намі́тити Cм. намічувати.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Погукувати, -кую, -єш, [p]одн. в.[/p] погукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Покрикивать, крикнуть. Сама, як пані, тільки погукує: «А се подай, а те принеси!» Св. Л. 115. За ворота вийшла, косу чесала, та на своїх дружок погукувала. Мет. 114. Погукують плугатарі, поганяючи воли в плузі. Левиц. І. 76. Годі! — погукнула на ввесь голос свій. МВ. Погукнув він (на хлопця): біжи мерщій та спитайся. Чуб. II. 649.  
Розледащитися, -щуся, -щишся, гл. = розледачитися. Вона нічого не робить, а керез неї і бабина дочка розледащиться. Чуб. II. 65.
Стегнище, -ща, с. ув. отъ стегно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПОВАТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.