Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лиска

Ли́ска, -ки, ж. 1) Ум. отъ лиса. Котику-братіку! несе мене лиска по каменю мосту. Рудч. Ск. І. 27. 2) = лисак 4. Ой були ми в ліску та поймали лиску чорную та чубатую. 3) Животное съ бѣлымъ пятномъ на лбу: корова, собака и пр. Ум. лисочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИСКА"
Биркастий, -а, -е. О шерсти овецъ: въ мелкихъ завиткахъ. Вівці биркасти. Вх. Лем. 391.
Вдовицький, -а, -е. = удовицький.
Голу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Мокрі́сінько нар. Совершенно мокро.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Позамордовувати, -вую, -єш, гл. Замучить (многихъ).
Припадок, -дку, м. Случай. Чуб. V. 476. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Гн. І. 38. Як совітуєш в таковом моїм припадці? Котл. Н. П. 352.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл. 1) Розволокти. 2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі. Шух. І. 198.
Хрестинний, -а, -е. Крестильный, относящійся къ таинству крещенія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.