Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Вибаяти, -баю, -єш, гл. Выболтать, разсказать. Що бають, то вибають.
Вистужувати, -жую, -єш, сов. в. вистудити, -джу, -диш, гл. Студить, выстудить.
Відложити, -жу, -жиш, гл. = відкласти.
Дия́кон, -на, м. и пр. = Дякон и пр. Оглядівсь — стоїть диякон, книгу розщипає і по книзі слово Боже голосно читає.
Долі́жно нар. Возможно вволю лежать. Чи доїжно, чи доліжна тобі? (питає наймичка наймичку).
Повітра, -ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. А щоб на неї повітра прийшла. А щоб тебе лиха повітра забрала.
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл.
1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку.
2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Розговорки, -рок, ж. мн. Разговоры.
Ушморгнути, -ну, -неш, гл. Вдѣть, продѣть (веревку и т. п.).