Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Капостіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться гадкимъ.
Крикуль, -ля, м. Въ загадкѣ: пѣтухъ. Бігла моргуля (миша), питала крикуля: чи є вдома хапуля? (кіт).
Наустити Cм. наущати.
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене.
Пригрубок, -бка, м. Выступъ возлѣ печи.
Усмак нар. Всласть, со вкусомъ.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора.
