Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий.
Вискрібки, -бків, м. мн. Поскребки.
Забу́тни́й, -а́, -е́. и забу́тній, -я, -є. 1) Забывчивый. Забутний чоловік. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. 2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що?
Кіток, -тка, м. Обмотанный веревочками жгутъ соломы, прибиваемый по краямъ дверей для защиты отъ холода.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Моли́тва, -ви, ж. Молитва. Се то отцева молитва й материна нас видимо карає. Дума. Аж ось за отцевські й материнські молитви дав їм Бог і дочечку. вичитати молитву. Пожурить, побранить. Я ж тобі дома вичитаю молитву! Ум. моли́твочка. молитовка.
Отакувати, -кую, -єш, гл. Атаковать. Не на те я, миле браття, Січ оплакувала, ой щоб я вам степи — луги та назад вертала.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Пошкоділа рідного брата.
Уцвісти, -ту, -теш, гл. Процвѣсть, зацвѣсть.
