Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді.
Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Полотнянка, -ки, ж. Верхнее полотняное платье крестьянъ (мужчинъ и женщимъ) въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи: или длинное съ таліей, или, у мужчинъ подо Львовомъ, короткое, только до пояса. На нім стара брудна полотнянка.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
Чапкий, -а́, -е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.
2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік.
3) ? Чапка дорога — боки нагрієш.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина.
