Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая.
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка.
Гладити, -джу, -диш, гл.
1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. гладити дорогу. Выпивать на дорогу. Также: гладити «додому» и «з дому».
2) Переносно: ласкать, лелѣять. Усміх милий, аж по душі гладить,
3) Окончательно очищать отъ шелухи. Просо гладити.
4) Уничтожать. Господь... гріхи гладить, до неба провадить.
Кмітити, кмітливий, кмітувати = кметити, кметливий, кметувати. Кмітливий хлопець, то й швидко навчиться.
Одночасник, -ка, м. Современникъ (чей).
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Плисковатий, -а, -е. Плоскій. На низенькому плисковатому острівці. Ум. плиско́ватенький. Плисковатенький рівний камінь.
Повивертати, -та́ю, -єш, гл.
1) Опрокинуть (многое), опрокидывая вылить или выбросить. Страву повивертав, посуду побив. Глечики повивертала. Предки наші славні в склепах спочивали, а тепер їх гайдамаки з трун повивертали.
2) Выворотить, вывернуть наизнанку. Кожухи повивертали.
3) Выставить, выпятить, выворотить. Пішов бідний брат до волів, а вони лежать, боки повивертали.
Промрячити, -чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а, то й покоси погниють.
