Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Бранное слово. Брешеш, гирявий. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда.
Журавлю́ка, -ки, м. Ув. отъ журавель.
Загуме́нок, -нку, м. = загумення.
Зачіля́бити, -блю, -биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо.
Катран, -ну, м.
1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. 120.
2) Передникъ. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець.
Каянський, -а, -е. Первоначально: принадлежащій Каину, но теперь употребляется просто какъ бранное слово: мовчи, відьмо, — каянська ти дочка! О томъ, что вѣдьмы — изъ семьи Каина — см. нар. разсказъ въ «
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл.
1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук.
2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить.
3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести.
2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Кобза не дуже був охочий до розмови.
Поперемокати, -каємо, -єте, гл. Перемокнуть (во множествѣ).
Прання, -ня́, с. Мытье, стирка бѣлья.
