Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Ґазди́нечка, -ки, ж. Ум. отъ ґаздиня.
Долі́вонька, долі́вочка, -ки, ж. Ум. отъ долівка.
Лоюва́тіти, -тію, -єш, гл. Становиться салистымъ. Масло лоюватіє.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда.
Роскепкуватися, -куюся, -єшся, гл. Приняться за насмѣшки.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Виростали у кайданах слав'янськії діти.
Стольний, -а, -е. 1) Стольный, столичный. 2) сто́льне місто = посад (въ свадебномъ обрядѣ). Благослови мене ти, мій батеньку, на посаді сісти, та на стольнім місті.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
Хмизувати, -зую, -єш, гл.
1) Бить прутомъ. Хмизує добре.
2) Покрывать хмизом.
