лисиччин

Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже... Рудч. Ск. І. 28.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 361.

Випадкові слова

Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.

повністю...

Білток, -тка, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.

повністю...

Попротоптуватися, -туємося, -єтеся, гл. То-же, что и протоптатися, но во множествѣ.

повністю...