Балище, -ща, с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. Везуть у балище на водопійло. Cм. балка.
Дзє́кало, -ла, с. Названіе бѣлорусса, по причинѣ употребленія имъ въ своей рѣчи звуковъ дзє.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Слав'янщина, -ни, ж. Славянская земля. Всі земляки наші і вся Слав'янщина.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Чого воно, оця невіра, сучеться?
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.
