Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липковиця

Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПКОВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПКОВИЦЯ"
Братолюбний, -а, -е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. ІІІ. 23).
Відельга, -ги, ж. = відлига. Вх. Зн. 7.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Горо́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ горобець. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 65.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння. Мир. ХРВ. 125.
Добуття́, -тя, с. = Добування. Черном.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Ле́гот, -ту, м. Зефиръ, легкій вѣтерокъ.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Примогоричити, -чу, -чиш, гл. Привлечь могорычемъ на свою сторону.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПКОВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.