Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лизун

Лизу́н, -на, м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗУН"
Вим'Яти Cм. виминати.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Надої́ти Cм. надоювати.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЗУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.