Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лимарський

Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИМАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИМАРСЬКИЙ"
Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода. Вх. Уг. 228.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Іменування, -ня, с. Именованіе, называніе. Г. Барв. 426.
Лотро́вський, -а, -е. 1) Разбойничій. 2) Распутный, развратный.
Мрі́яти, -рі́ю, -єш, гл. Мечтать. Желех.
Непишний, -а, -е. Въ выраж.: як нелишний. Сконфуженный. Вилаяли його, а він покліпав очима і вийшов з хати, як непишний.
Обшахрати, -ра́ю, -єш, гл. Обмошенничать.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Пурнути Cм. пуринати.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИМАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.