Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лизати

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Бідкуватися, -куюся, -єшся, гл. = бідкатися. А я так бідкуюся — чи вже вони поїхали, чи й досі ні. Пирят. у.
Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ. Вх. Лем. 392.
Вінця, -нець, с. мн. 1) Края посуды. 2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ. Вас. 180.
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. К. Хмельн. 66. Дрібна дрібнота. К. Кр. 23. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.  
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Напра́снонар. 1) Несправедливо. 2) Задорно, дерзко, обижая. 3) Внезапно, скоропостижно. Напрасне умер Іван: уранці робив, а ввечір умер. Камен. у.
Опрягтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Умереть, околѣть. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався. Котл. Ен. II. 9.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Харчовий, -а, -е. Для съѣстныхъ припасовъ, съ съѣстными припасами. Харчові клунки. Стор. ІІ. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.