Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лизати

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИЗАТИ"
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Викисати, -са́ю, -єш, сов. в. викиснути, -ну, -неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду. Ном. № 6074.
Вішта, віштя, меж. = вісьта. О. 1861. X. Св. 44.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Кутерногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Ном. № 5805. Що з голови, то з мислі. Ном. № 5804. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. Грин. III. 297. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. Мет. 63. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Мет. 82. Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Мет. 114. Не добере Самсониха невістки до мислі. Мил. 98. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Чуб. V. 401. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Чуб. V. 243. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять. Грин. III. 246.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця. Гн. II. 5.
Понада, -ди, ж. = принада. Вх. Зн. 52.
Протюкати, -каю, -єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюпайте на його, що він чорт-зна-що робить. Конст. у.  
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 90). Яка тепер хідня! багно по коліна. Черк. у. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. Екатер. у. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.