Бридня, -ні, ж. = бредня. Не що дня бридня. Ум. бриденька. Кургикали все пісеньок: козацьких, гарних запорозьких, а які знали, то московських вигадували бриденьок.
Вивертачка, -ки, ж. Инструментъ для выворачиванія сапогъ.
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Помшити, -мшу, -ши́ш, гл. ? Шовком шити, — щоб не помшити.
Прах, -ху, м. Прахъ. Обох земля присипле своїм прахом. Ясен міч твоєї головоньки не йме, на прах роспаде.
Стовпаха, -хи, ж. Сортъ плахты.
Сцик! межд. отъ сцяти.
Тень-телень! меж. для выраженія звона. Тень-телень, добрий день!
