Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Нарід дуже з голоду бідив.
Бур'Ян, -ну, м. Сорная трава. Лежав у бур'яні бровко муругий. Дунай засихав, зіллям заростав, зіллям-бур'яном, усяким квітом. Ум. бур'янець, бур'янчик. Ув. бур'янюка.
Дроби́тько, -ка, м. Говорящій скоро и невнятно.
Козача, -чати, с. Дитя казацкое.
Молодя́к, -ка́, м. 1) Молокососъ. 2) Холостякъ, неженатый.
Послі нар. Послѣ. Послі посходились. Обіцянки не забувайся, бо послі, чуєш, ні чичирк.
Посутяжити, -жу, -жиш, гл. Потянуть, повезти тяжело. Аби кінь добре посутяжив, зразу і на ноги впаде.
Сусідський, -а, -е. 1) Сосѣдскій. Вела невеличкого сусідського хлопчика.
2) Принадлежащій сусіду 2. Достаточок був гарненький: сусідських хат зо три, чи з чотирі, клунька, комірки.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо.
