Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

липа

Ли́па, -пи, ж. Дерево липа, Filia parvifolia. З однієї липи двічи лика не деруть. Ном. № 7471. Ум. липка, ли́понька, липочка. Сухая липочка не гнеться. Грин. III. 460.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИПА"
Визнання, -ня, с. 1) Открытіе, дознаніе. 2) Исповѣдываніе, признаніе; вѣроисповѣданіе. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. І. 181. 3) Сознаніе.
Гирчати, -чу, -чиш, гл. = гарчати. Рудч. Ск. ІІ. 174.
Копно нар. Много. Як густо, то й копко. Ном. № 1367.
Мані́жити, -жу, -жиш, гл. Бить. Я б її до стовпа на цілий місяць, як ту собаку, прив'язала... що-дня сирицею маніжила. Мир. Пов. II. 95. Маніжив-маніжив (вовкулаку) стілко йому схотілось, та тоді вже тілко пустив. Мнж. 139.
Пилюк, -ка, м. пт. Circus. Вх. Пч. II. 9.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Покрапати 2, -па́ю, -єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.
Поросплачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Расплатиться (о многихъ).
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Цегляний, -а, -е. = цегло́вий. Черк. у. Цегляні кошари. О. 1862. IX. 62. Цегляний стовп. К. ЦН. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.