Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

линяти

Линя́ти, -няю, -єш, гл. 1) Линять, терять цвѣтъ. 2) Линять, лишаться шерсти, ронять перья. За тим вовк не линяє, що в комору часто никає. Ном. № 7208.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИНЯТИ"
Глуп, -па, -пе = глупий. Хто скуп, собі не глуп. Ном. № 4707.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. Стор. І. 150. 2) Высохшее озеро. Одесс. у. (Браунеръ).
Зашепну́ти, -ну, -не́ш, гл. Шепнуть. А сторожик як почув, зараз мені защепнув. Гол. І. 144.
Промимрити, -рю, -риш, гл. Пробормотать, проговорить невнятно.
Ростектися Cм. ростікатися.
Скепання, -ня, с. = скіпання.
Уштурити, -рю, -риш, гл. Всунуть. Вх. Лем. 401.
Християнський, -а, -е. Христіанскій. Рудч. Ск. І. 4. На своє лице християнське хрест собі положила. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.